Барсакельмеський державний природний заповідник
| каз. Барсакелмес мемлекеттік табіғі қориғи | |
|---|---|
| Назва на честь | Барса-Кельмес |
| 45°39′43″ пн. ш. 59°54′53″ сх. д. / 45.662047° пн. ш. 59.914627° сх. д. | |
| Країна |  Казахстан |
| Розташування | Аральський район |
| Площа | 163 126 га |
| Засновано | 10 грудня 1939 |
| Оператор | Комітет лісового господарства та тваринного світу МСГ РК |
  Барсакельмеський державний природний заповідник (Казахстан) | |
 | |
Барсакельме́ський держа́вний приро́дний запові́дник (каз. Барсакелмес мемлекеттік табіғі қориғи) — заповідник в Аральському районі Кизилординської області Казахстану.
Територія заповідника складається з двох кластерних ділянок — «Барсакельмес» і «Каскакулан». Ділянка «Барсакельмес» охоплює колишню територію заповідника (16 975 га) і осушене дно моря, загальна площа 50 884 га (з них заповідне ядро —- 37725 га, буферна зона — 13 159 га). Ділянка «Каскакулан» займає 109 942 га (заповідне ядро — 68 154 га, буферна зона — 41 788 га).
Барсакельмеський заповідник — єдиний в Казахстані і СНД заповідник з екстремальними екологічними умовами, що знаходиться в зоні екологічної катастрофи глобального масштабу (зниження рівня Аральського моря). Це унікальна «природна лабораторія» для вивчення процесів аридизації клімату, опустелювання природних комплексів, перебудови складу і структури екосистем, арена видоутворення, формування рельєфу, ландшафтів, біорізноманіття. Все це має важливе значення для розуміння процесів еволюції і адаптації біоти до факторів природного середовища, що катастрофічно змінюються.
- 1929 — на острові Барсакельмес створено мисливське господарство, сюди завезені джейрани, сайгаки, зайці-русаки, сірі куріпки, фазани.
- 1939 — засновано заповідник (нараховує 50—60 особин сайгака).
- 1953 — завезені кулани з Бадхиза (Туркменістан).
- 1983 — на острові мешкає 230 сайгаків, 160 джейранів, 242 кулани.
- 2005 — в районі Каскакулана налічується 179 куланів, на півострові Барсакельмес — 155 сайгаків і 50 джейранів.
- 2009 — Барсакельмес припинив бути півостровом; з тих пір є урочище, з усіх боків оточене осушеним морським дном.
Флора судинних рослин заповідника включає 278 видів, у тому числі ендемічні казахстанські види: полин (аральський і прутовидний), лобода Пратова, жузгуни (курчоватий, присадкуватий, Талібіна), тюльпан Борщова.
На території заповідника мешкають рідкісні, занесені до Червоної книги, види тварин. Це представники орнітофауни: кучерявий пелікан, білоока чернь, мармуровий чирок, мала біла чапля, лебідь-кликун, малий лебідь, савка, змієїд, степовий орел, орел-могильник, беркут, джек, кречітка, чорночеревий рябок, білочеревий рябок, саджа, бурий голуб, пугач. З ссавців до рідкісних і зникаючих видів відносяться джейран, туркменський кулан, сайгак, перегузня, рідкісний карликовий тушканчик, вухатий їжак. На ділянці Каскакулан знаходяться основні популяції кулана і джейрана, завдяки наявності джерел питної води.